Бесіди, інструктажі, заходи  з безпеки життєдіяльності

2023-2024 навчальний рік

ІІ СЕМЕСТР 

Січень
2024 12.01.	1. Правила дорожнього руху:  6. Рух за сигналами регулювальника.
19.01.	2. Правила протипожежної безпеки:  6. Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі.
26.01	4. 3. Дії населення при виявленні запаху газу. Я обираю здоровий спосіб життя".  3 Шляхи передачі ВІЛ. Як запобігти Віл-інфікування?
02.02	7. Правила безпеки користування електроприладами, при поводженні з джерелом електроструму:  2. Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, холодильником, пральною (швацькою) машиною, електроплитою тощо. " Безпечна поведінка під час перебування на кризі , ковзанках та снігових насипах у зв'язку із випадками травмування учнів". Безпека на льоді Лозівська міська рада
Лютий
09.02	1. 7. Пасажир в автомобілі. До дня безпеки в Інтернеті, поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді. Вікторина
16.02	"Я обираю здоровий спосіб життя".  4. Основи безпечної поведінки. Безпечний спосіб статевого життя. Контрацепція. Захід: День єднання УКРАЇНИ
23.02	2. Правила протипожежної безпеки:  2.7. Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі. Захід  "Герої не вмирають" до дня пам'ті Героїв Небесної сотні
Березень
06.03.2024 13.03.2024	1. Правила дорожнього руху:   1.8. Основні види ДТП. Поведінка при ДТП. 2. Правила протипожежної безпеки:  2.8. Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння. "Я обираю здоровий спосіб життя".  5. Легальні та нелегальні наркотики. Куріння, як загроза здоров’ю.
22.03.2024	4. Правила безпеки при користуванні газом:  4.4. Ознаки отруєння. Запобігання отруєнням чадним газом. Домедична допомога при отруєннях.
29.03.2024	5. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами:  4. Вогнепальна зброя – не забава.  Небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів, користування мисливськими рушницями. Додаткова бесіда напередодні весняних канікул. Правила безпечної поведінки під час весняних канікул Правила безпечної поведінки під час весняних канікул в умовах воєнного стану
01.04-05.04.2024	Фото челендж "Весна-чарівниця"
Квітень
12.04.2024	6. 4. Правила безпечної поведінки на воді та біля води. 7. 3. Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту.
19.04.2024	1. Правила дорожнього руху: 9. Безпека руху велосипедиста. "Я обираю здоровий спосіб життя".  6 Причини та наслідки вживання наркотиків. Що таке залежність? 6. Куди звернутися зі своєю проблемою?
23.05-26.04.2024	2. Правила протипожежної безпеки:  2.9. Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.
23.05-26.04.2024	5. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами:  5.5. Заходи безпеки під час збирання металевого брухту. Правила дії під час виявлення ВНП. Домедична допомога Трагедія на Чорнобильській АЕС 26.04.1986 рік Хвилина мовчання Чорнобиль Пам'ятайте!
Травень
03.05.24	"Я обираю здоровий спосіб життя".  1. Правила дорожнього руху:  10. Підсумкове заняття з ПДР.
03.05.2024	7. 4. Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.
03.05.2024	2. Правила протипожежної безпеки:  10. Підсумкове заняття. Протипожежна безпека.
10.05.2024	3. Запобігання отруєнь:  2. Запобігання отруєнням хімічними речовинами. "Я обираю здоровий спосіб життя".  8. Куди звернутися зі своєю проблемою?
24.05.2024	Підсумкова бесіда. Обережність дітей під час літніх канікул – запорука життя та здоров’я.

І СЕМЕСТР

№ п.п	Дата	Зміст проведеної роботи
1	01.09	Вступний інструктаж. Правила поведінки в умовах воєнного стану.
2	08.09	1. Правила дорожнього руху (ПДР). 1. Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки при переході вулиці. Надземний, наземний, підземний переходи.
3	15.09	Додаткова бесіда. Пожежна та мінна безпека. Перша медична допомога, алгоритм дій у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога».          Вправа на уяву для зниження стресу та тривоги
4	22.09	Додаткова бесіда. Безпечна поведінка дітей на дорогах; особливості перевезення неповнолітніх індивідуальним автотранспортом.
5	29.09	2. Правила протипожежної безпеки. 1. Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки. До дня вчителя
6	06.10	5. Правила безпеки  з вибухонебезпечними предметами (ВНП). 1. Види боєприпасів, методи їх розпізнавання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні. Акція "Підтримаємо пухнастика"
7	13.10	1. Правила дорожнього руху (ПДР). 2. Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях. 6. Правила безпеки на воді. 1. Вступ. Уміння триматися на воді – запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку.  Захід  "До Дня Захисника та Захисниць України"
9	20.10	Додаткова бесіда : Правила поведінки під час повітряної тривоги.  гра Безпека під час повітрянної тривоги 👀 Захід "Дискримінація"
10	27.10	2. Правила пожежної безпеки. 2. Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.   Додаткова бесіда: Правила поведінки учнів під час осінніх канікул.  Перевір себе  оберіть зручний вид тесту та виконайте.👀
11	10.11	Я обираю здоровий спосіб життя.  Найпоширеніші інфекції, які передаються статевим шляхом.  Наслідки цих хвороб.  БПДТ 3.1 Поширення отруєння грибами, рослинами таїх насінням. Профілактика харчових отруєнь.
12	17.11	1. Правила дорожнього руху (ПДР). 3. Правила переходу вулиці після висадки з транспорту. 👀  Захід   Толерантність. Українці-толерантні?
13	24.11	👀  Виховна година «Правда про Голодомор 1932-1933 років»
14		2. 3.Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів.
15		1.4. Дорожні знаки. 2.2 Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарняної допомоги потерпілому.
16		Правила безпеки користування електроприладами пр поводженні з джерелами електроструму.  👀 1.Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров’я людини.

17	12.01	Я обираю здоровий спосіб життя.  👀 Міфи і факти про ВІЛ. Ситуація про ВІЛ/СНІД в Україні.                    Виховна година «Здоровим бути-здорово!»
18	19.01	2.4. Пожежонебезпечні речовини та матеріали.  👀 Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.  Виховна година «Родинне дерево: чи знаю я свій родовід».
19	26.01	1.5. Дорожня розмітка.  👀 4.2.Правила безпечного користування побутовими газовими приладами: котел, пічка, запальничка тощо. Виховна година «Немає прав без обов’язків».
20		👀 6.3.Правилаповедінки на кризі.  Надання допомоги потерпілому на воді взимку. 👀 5.3. Запобігання дитячомутравматизму від ВНП побутового призначення: піротехнічні засоби, горючі талегкозаймисті речовини. Виховна година «Традиції Новорічних свят у вашій родині».
21		2.5. Пожежонебезпечніоб’єкти. Новорічні свята: новорічна линка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо). Користування печами, камінами. Додаткова бесіда напередодні зимових канікул. Виховна година «Різдво у вашій родині: традиції і сучасність»

Перегляньте відео

Голодомор в Україні 1932-1933 років

Голодомор – геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу на чолі з Йосифом Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну від Москви Українську Державу.

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що стала Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна.

За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.

Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких  товарів. 22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.

Наслідки Голодомору

Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв'язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.

Вступний інструктаж

Безпека життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу в закладі ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил. Основні види життєдіяльності в закладі освіти - це праця, навчання, гра, творчість. Під час знаходження в навчальному закладі потрібно усвідомлювати наслідки своїх дій, щоб не створити небезпечну ситуацію, виробивши відчуття особистої безпеки та безпеки оточуючих; розуміти те, що безпека, перш за все, залежить від кожної людини, її ставлення до навколишнього середовища та інших людей. 

Учні, вихованці закладу освіти зобов’язані:

• Виконувати вимоги з безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями, дотримуватися дисципліни, навчатися сумлінно;

• Берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники тощо, бережливо ставитися до майна школи;

• Сумлінно дотримуватись правил особистої гігієни і санітарних норм на місці праці;

• Виконувати лише ту роботу, яку доручив учитель, керівник;

• Не входити до навчального кабінету без дозволу вчителя;

• Не підходити до відкритих вікон, починаючи з II поверху;

• Не бігати в класах, коридорах навчального закладу під час навчально-виховного процесу;

• Не підходити близько до внутрішніх балконів та не перехилятися через них, не спускатися перилами сходів;

• Не допускати грубощів, образ, застосуванні протиправних дій у вирішенні конфліктних ситуацій до оточуючих;

• Не приносити до школи небезпечні предмети (ріжучі, колючі, вибухові, вогненебезпечні предмети, газові балончики, петарди та інше);

• Не палити;

• Під час проведення уроків не покидати навчальний кабінет;

• Не виносити зі школи матеріальні цінності;

• Співпрацювати з адміністрацією навчального закладу щодо створення безпечних умов для навчання (повідомляти про всі недоліки, які можуть призвести до небезпеки життєдіяльності під час навчальновиховного процесу.

Правила поведінки учнів під час воєнного стану

В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен учень закладу загальної середньої освіти повинен знати основні правила поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.

ПАМ’ЯТКА

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ»

 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ:

·       зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

·       не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

·       завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу своєї крові та близьких родичів, дані про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

·       знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, місцях частого відвідування (магазини, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, та в малознайомих місцях;

·       при виході з приміщень, пересуванні сходами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища), дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам;

·       уникати місць скупчення людей;

·       не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

·       у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, тощо);

·       посилювати увагу і при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень, засобів масової інформації сторони-агресора негайно покидати цей район;

·       якщо ви побачили осіб, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії або проводять незрозумілі роботи, – негайно поінформуйте правоохоронні органи, місцеву владу, військових;

·       у разі потрапляння в район обстрілу сховайтесь у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття слід використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − треба лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

·       надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, правоохоронні органи або військових;

·       у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі, або близькі вам люди також можуть опинитись у скрутному становищі і потребуватимуть допомоги.

НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:

·         підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

·         спостерігати за ходом бойових дій;

·         стояти чи перебігати під обстрілом;

·         конфліктувати з озброєними людьми;

·         носити армійську форму або камуфльований одяг;

·         демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

·         підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

Повітряна тривога

Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній службі надзвичайних ситуацій  України, він такий:

·        увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;

·        зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація;

·        зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;

·        повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу;

·        у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101;

·        в Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Gogle Play Market та AppStore.

Як поводитися під час обстрілу

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Службв безпеки України радить діяти так:

·        якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці: ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;

·        на відкритому місці впадіть на землю та закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна;

·        ваше тіло має бути у безпечному положенні: згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти барабанні перетинки;

·        чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.

·        Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах;

·        якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак «Увага
всім», – терміново йдіть до укриття;

·        в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там протягом
5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції;

·        залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

– обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно дійте так:

·        падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні;

·        не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;

·        для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м, на відкритому місці;

·        якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель та споруд і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися. 

Правила поведінки під час комендантської години

Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка.

Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.

Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривог.

Під час комендантської години в Державній службі надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил світломаскування:

·        зашторювати вікна;

·        вимикати світло в оселях;

·        гасити вуличне освітлення своїх будинків;

·        прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.